Поради батькам

Віддаючи дань часу, люблячі татусі й матусі з пелюшок розвивають таланти своїх дітей, не завжди усвідомлюючи, що з того вийде. Не жаліючи для своїх чад ні сил, ні коштів, батьки часом ігнорують прості методи виховання. Пропонуємо кілька порад батькам.

Порада батькам №1
Поважайте індивідуальність дитини
Переконання батьків, що дитина мала і нічого не розуміє — помилкове. Психологи-педагоги давно зійшлися на тому, що дитина — не чистий лист, який формується завдяки оточенню, а вона також має власну індивідуальність та спадкові риси. Тому не забувайте, що виховуєте маленьку людину, яка має свої смаки, вподобання та інтереси, з якими слід рахуватися.

Порада батькам №2
Ні «ранньому розвитку»
Зараз дуже популярно водити дитину на декілька гуртків, вивчати іноземну мову з 3-х років, долучити її до спорту, музики, балету… Проте дитина тільки втомлюється, не розуміючи, навіщо перейматися майбутньою кар’єрою і своїм сус-пільним становищем. Мабуть, не всі знають той факт, що для навчання найкращим є шкільний вік, тобто з 6-7 років, коли розвивається інтелект. До 6 років малюкові найкраще пізнавати навколишній світ через гру та мамину любов.

Порада батькам №3
Не забирайте дитинство
Часом дорослі згадують своє дитинство і жалкують, що воно буває лише раз. Проте, втілюючи в життя свої власні мрії, люблячі татусі і мамусі позбавляють дитину цього прекрасного періоду життя, інтелектуально навантажуючи дитину з пелюшок, вимагаючи від неї добиватися успіхів і результатів. Психологи, даючи поради батькам, зазначають, що дитині необхідний вільний час, спокій для того, щоб подумати, осмислити побачене і почуте через гру з ляльками та іграшками.

Порада батькам №4
Учіть своїм прикладом
Часто батьки хочуть бачити у своїй дитині втілення найкращих якостей. У противному разі дорослі сердяться і вичитують своє чадо. Саме тут доречно згадати англійське прислів’я «не намагайтесь змінити дітей, адже вони все одно будуть схожими на вас. Спробуйте змінити себе». Ще Лев Толстой ставив риторичне питання: як, живучи дурно, можна добре впливати на дітей?

Порада батькам №5
Уникайте потурань
«Хто дітям потакає, той сам плаче» — говорить народна мудрість. На лінощі, неслухняність, упертість батьки в жодному разі не мають закривати очі, жаліючи та леліючи свою кровинку. Тут батькам потрібно проявити волю, адже недарма застерігає народне прислів’я: «Не навчив у пелюшках — не навчиш і в подушках».

Порада батькам №6
Дотримуйтеся єдності вимог
Ще одна порада батькам така: установлюючи якісь правила, тримайтеся їх і далі. Непослідовність дій може вивести дитину з рівноваги та бути причиною озлобленості, адже діти дуже гостро переживають несправедливість. До того ж дорослі, часто виключно з благородною метою, вдаються до брехні, яка, розкриваючись, порушує цілісність всесвіту дитини, стає причиною відчуженості.

Порада батькам №7
Використовуйте розвиваючі ігри та іграшки
Частіше зустрічаються іграшки з досить обмеженим колом використання, і хоч уява дитини ширша, ніж у дорослих, все ж краще замінити їх на пісочницю, фарби і чистий альбом, конструктор, через які дитина зможе розвиватися, проявляти творчу уяву, і розкриватися.

Порада батькам №8
Читайте дитині казки
У казках є місце чарівному і незвичайному, тому вони сприймаються радісно. В казках усе відбувається легко, природно і просто — і це сприйняття дитина переносить у своє життя, воно закладається в її моделі поведінки. У казках немає депресії, надломів, тієї офіційності, натомість постає простота: у втратах і надбаннях, хороших чи злих вчинках. До того ж через віру в дива, яку, боронь боже, зломити батькам, дитина росте не обмеженою, а багатогранною, оптимістичною і натхненною.

Прислухайтесь, як дитина кашляє

«…Чи то зима, чи то сльотава осінь, холодний літній дощ, чи навесні не повезло…Напали нежить, кашель, з носа повінь…» Справді, підступна хвороба може спіткати дитину в будь – який час. То ноги промочить, то чогось холодного нап’ється, то з вірусом «не розминеться». І лікар уже ставить діагноз: застуда, а там недалеко й до ускладнень, наприклад, до затяжного кашлю. Він може тривати тижнями, навіть місяцями. Маскуватися під невинне «підкахикування» чи мучити нападами вранці або вночі, після їжі або під час різких рухів. Це означає, що недолікована хвороба підступно оселилася в одній з найбільш ослаблених і вразливих ділянок організму. «Маскування» може бути настільки вдалим, що важко буде поставити точний діагноз навіть за умови кваліфікованого обстеження. Водночас кожна система організму «показує» свої розлади специфічними проявами кашлю. Батькам буде легше наполягати на діагностиці, якщо вони здогадуватимуться, де у малого негаразди.

№1. Бронхо – легенева система – тривалі напади голосного важкого кашлю з хрипами та виділенням мокроти; найчастіше напади такого кашлю бувають уранці, одразу після сну чи з початком рухової активності дитини: від кашлю червоніє обличчя, починається неприродна позіхачка, навіть гикавка.

№2. Товстий кишечник – бувають напади «об'ємного» кашлю, коли напружується та здригається все тіло, посилюється неприємний запах з рота; кашель призводить до несправжніх позовів – дитина проситься на горщик, але без результату.

№3. Шлунок – дзвінкий поверхневий кашель, що легко виривається з грудей і викликає пашіння щік; якщо напад кашлю триває довго, може викликати блювальний рефлекс; дитина скаржиться на неприємний присмак у роті; «супутниками» тривалого кашлю можуть бути набряки стінки горла та тріщини на слизовій оболонці губ.

№4. Селезінка та підшлункова залоза – кашель провокується різкими рухами і супроводжується больовими відчуттями у правому боці; дитина скаржиться, що терпнуть ноги, їй важко бігати і дуже хочеться солодкого.

№5. Серцево – судинна система – малопомітні, нетривалі «підкахикування», після яких сохне в роті й посилюється спрага; «німіє» під час кашлю горло, підсвідомо напружується тіло – дитина зціплює зуби, стискає губи, кулачки.

№6. Тонкий кишечник – резонансний глибокий кашель, що віддається болем у скронях або коло пупка; тривалий напад кашлю призводить до «заніміння» підборіддя; на слизовій оболонці губ та в порожнині рота з'являються висипи.

№7. Сечовий міхур – важкий, надривний кашель із сильним напруженням м'язів живота, що може призвести до рефлекторного сечовиділення.

№8. Нирки – кашель віддзвонює десь у спині та попереку; під час нападів кашлю переповнюється слизом порожнини носа, на очі набігають сльози, у вухах – дзвенить.

№9. Ендокринна та імунна системи – періодичний деренчливий кашель, напади якого найчастіше бувають увечері, близько 20.00; потім з'являється відчуття спустошеності на рівні грудей та живота; дитина може поскаржитися, що їй гаряче в долонях.

№10. Медіаторна та нейросекреторна системи - глухе, ніби грайливе, невтомне підкашлювання, після якого залишається відчуття лоскоту або приємної сверблячки в яснах та зубах; дитина може поскаржитися, що «заклало» вушка або «холодно» всередині.

№11. Жовчний міхур – кашель, від якого «вивертає» назовні; нерідко він справді викликає блювання жовчною гіркою масою; після нападу дитина стає мов «скупана» в гарячому поту; від такого кашлю може судомити ноги, «пекти» стопи, «різати» в очах.

№12. Печінка – напади кашлю викликають сильний біль у правому підребер’ї, аж до гіркого плачу дитини; під час кашлю «сіріє» обличчя, паморочиться голова.

Ось про що може розповісти батькам дитячий кашель. Ми не даремно пронумерували системи організму. Існує ще один спосіб дізнатися, розлади в якій системі організму спричинили кашель. Розрахунки ведуться за досить простою формулою (№Х*2) + 2 = час максимальної активності обраної системи. Наприклад, якщо кашель пов'язаний з дисфункцією шлунку, визначимо «найяскравіші» його прояви так: (№3*2) + 2 = 8 годин ранку. Серце відзвітує про свої негаразди починаючи з : (№5*2) + 2 = 12 годин. Справа в тому, що на тлі максимальної активності тієї чи іншої системи людського організму помітнішими стають і всі її негаразди.

«Мокрий» ніс стане сухим

…Якщо вчасно мобілізуватися на боротьбу з нежитем. Найпоширеніший засіб – аптечні краплі для носа – можна використовувати тільки за порадою лікаря. Галазолін, наприклад, дуже пересушує слизову оболонку – дитині може бути боляче дихати. Санорин у декого викликає алергічну реакцію, аналогічну до отруєння (у дитини різко падає тиск, вона стає блідою, сонливою, може навіть знепритомніти). Що стосується імпортних засобів, то реакція на них також може бути індивідуальна і не завжди позитивна. Найбезпечнішими і не менш надійними за аптечні є народні засоби.

Якщо у дитини немає алергії на моркву, приготуйте з неї сік (для дітей, молодших за 6 років, розведіть наполовину водою) і закапуйте 3-4 рази на день по 2 краплі в кожну ніздрю. Закладений ніс добре «пробиває» сік відвареного буряка. За всіх умов ефект дають часникові інгаляції, які можна зробити кількома способами. Найпростіший такий: зубчик розріжте навпіл і дайте малому вдихнути одразу обома ніздрями. Так кілька разів на день, беручи щоразу новий зубчик.

Коли починає «дерти в горлі» - змастіть дитині п’яти йодом, одягніть на неї вовняні шкарпетки і покладіть спати, напоївши перед цим чаєм з цілющих трав. Йодиста сіточка на спині допоможе перешкодити розвитку бронхіту.

Кiлькiсть переглядiв: 453

Версія для друку