15 лютого - Стрітення Господнє

2013-02-15

Стрітення Господнє


/Files/images/shortcut-article.jpgСтрітення Господнє — 15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого — за юліанським) — християни відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».Звершивши все згідно з законом Господнім, Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.

Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.



Стрітенська Свічка


/Files/images/2.jpg
Зима ще лютує хуртовинами, ще лежать сніги, а в повітрі вже пахне весною. Лютує зима в лютому, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

От і дочекалися ми стрітення Господнього, яке припадає на середину місяця - 15 лютого. У народі це свято ще називають Стрітень, Стрічення, Зимобор, Громниці. Стрітення - древнє свято. Його описують у своїх творах отці церкви ІІІ-ІV століть. Чин празника під час літургії пов'язаний зі звичаєм відбувати процесію зі свічками, бо вважалось, що світло свічок - це символ правдивого Божого світла, що ним є сам Господь. І тому і по цей день у церквах світять свічки і святять воду. Стрітенська вода, як і стрітенська свічка, - основні символи свята. Стрітенська водиця, як і Йорданська, вважається цілющою від усіх недуг і її зберігають упродовж року. Посвячені на Стрітення свічки називають громничними, бо їх запалювали і ставили під образами під час грози, бурі.

Предки наші свято вірили в чудодійну силу свічки і води. Стрітенська вода особливо помічна була для хворих, від злого ока. Пасічники скроплювали стрітенською водою бджіл, вулики навесні, коли виганяли худобу на першу пашу, скроплювали її теж стрітенською водою. Коли син ішов на війну, то батьки благословляли його, кропили стрітенською водою, промовляючи: "Боже тебе збережи".

Стрітенська свічка і вода були помічними на всі родинні незлагоди, на Стрітення дівчата ворожили на свічках на долю. Та й жінки вдивлялися в полум'я стрітенської свічки: якщо горить свічка яскраво і полум'я високе - ознака добра, а як горить тьмяно і димить - будуть різні негаразди у житті. Її давали в руки вмираючому при читанні відхідної молитви.

В різних регіонах України були свої неповторні звичаї, обряди. Деякі з них збереглися і до наших днів. Особливо гарні звичаї збереглися на Закарпатті, Буковині. Тут місцеві свічкарі і зараз відливають церковні і хатні свічки на Йордан, стрітення, Пасху, Спаса, Новий рік. На родинні свята та обряди - хрестини, весілля та похорон. Особливо гарні свічки - трійці. На свічках розмальовані різні візерунки: квіточки, ружі, листочки, гілочки, кривульки, смерічки і зверху обов'язково хрест. Їх ще розписують, оздоблюють зіллям, рушниками, хустками. На Поділлі від зла і напасті в хаті на одвірках випалювали громничною свічкою хрести, аби хрест Господній не давав переступити насланій нечистій силі. На Волині є звичай, донести громничну свічку запаленою із церкви додому.

На Стрічання сперечається Зима з Літом: кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора потеплішає - Літо перемогло Зиму, якщо стало холодніше - Зима. Коли на Стітення Господнє ясна і тиха погода, то вона віщувала добрий урожай збіжжя на полях і роїння бджіл. Коли ж була відлига, то чекали пізньої весни - казали: "Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди стужі". Якщо буде на Стрітення мороз, то ждуть ранньої весни.

Стрітення Господнє. Стрітенська вода. Стрітенська свічка...

Багато звичаїв відійшли, на жаль, в минуле, але щось таки залишається в наших душах із тих часів. Згадуючи минуле, згадуємо тих, що були з нами - батьків, рідних, знайомих. Засвітимо стрітенську свічку. Створімо неповторне відчуття цього свята. І нехай світло стрітенської свічки в висвітлює кожну оселю, закликає щасливу і добру долю.

Кiлькiсть переглядiв: 30